Каталог
Новости
Объявления
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net
%AM, %14 %400 %2018 %11:%апр

Калейдоскоп оперативних новин. "Оголосіть весь список, будь ласка". Не конкурувати з сусідом, а працювати разом.

205
(0 голосов)

Журнал "Новое Время" запитав у відомих співвітчизників, чи визначилися вони вже з кандидатом, якого підтримають на президентських виборах навесні 2019 року.

Ігор Захаренко, генеральний директор турфірми Феєрія: Потрібно подивитися, які взагалі будуть кандидати. Але точно не [проголосую] за Олега Ляшка, Юлію Тимошенко, Юрія Бойка, Вадима Рабиновича. І подібних політичних "лідерів". Я добре знаю Анатолія Гриценка, поки що він – найкраща кандидатура для мене.

Володимир Тихий, кінорежисер: Поки що у нас виходить такий політичний пасьянс, при якому в другому турі президентських виборів усі, хто більш-менш патріотично налаштовані, змушені будуть голосувати за Порошенка.

Втім, можливий ще варіант, що, наприклад, вмовлять приєднатися до президентської кампанії [лідера групи Океан Ельзи] Святослава Вакарчука. І дуже важливо, щоб у нього на той час вже була солідна команда, яка допоможе сформувати не популістську, а цілком реальну програму. В такому випадку Вакарчук цілком реально може виступити конкурентом і навіть переможцем цих виборів.

Анатолій Амелін, співзасновник, директор економічних програм аналітичного центру Український інститут майбутнього: З обговорюваних кандидатів однозначно не буду голосувати за будівельників існуючого політичного бардаку. Представники старих еліт показали, на що здатні. Давати їм черговий шанс – втрачати наступні п'ять років, а може, і всі десять.

Однозначно віддам голос за молодого політика, не пов'язаного з олігархічними силами і корупційними скандалами. Зміни на краще – талан молодих. Вони не бояться боротися і не схильні до компромісів, їм жити в цій країні, вони мотивовані боротися за її майбутнє більше за інших.

Олена Білозерська, боєць Української добровольчої армії, блогер: Найімовірніше, [в день виборів] я буду на передовій і на виборчу дільницю не піду. На цих виборах начебто не намічається ситуації, коли не відданий за когось голос або зіпсований бюлетень означатимуть голос за Росію. Тому у мене буде можливість не бруднитися.

Що стосується нинішньої політичної ситуації в цілому: думаю, зараз у порядних людей від початку немає шансів дорости до рівня політиків першого ешелону. Тому від зміни облич на політичному олімпі істотних змін на краще не очікую. Перемога над корупцією – справа не одного десятиліття. А щоб ці десятиліття у країни були, потрібно перемогти у війні.

Богдана Павличко, директор видавництва Основи: Я підтримую на виборах тільки нових лідерів. А саме: Сергія Лещенка, Мустафу Найєма і Світлану Заліщук.

Потрібно вибирати кандидатів, які не представляють олігархічних інтересів, не проявили себе в корупційних схемах, мають хорошу репутацію і зацікавлені у справжніх змінах в країні. Ми не повинні знову давати шанс політикам старої школи, які роками руйнують Україну.

Семен Глузман, президент Асоціації психіатрів України, правозахисник і дисидент: З нинішніх наших кандидатів – ні за кого. Я їх усіх боюся. І не хочу голосувати за менше зло.

Єфрем Лукацький, фоторепортер, голова представництва Associated Press в Україні: З нинішніх кандидатів я буду голосувати за Порошенка. Стратегічно він рухається в близькому мені напрямі. Дуже важлива стабільність, зруйнувати яку готові інші кандидати. А ось тактично є тривожні моменти. Зокрема, кадрова політика, яка веде до корупції. Мені, як і всім, хочеться всього і відразу. Але, на жаль, навіть Мойсей водив свій народ по пустелі 40 років.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії: Серед політиків – кандидатів у президенти немає жодного з балансом довіри і недовіри громадян кращим, ніж мінус 50%. Це вирок політичній верхівці, яка править країною два десятиліття. І це величезний ризик для країни, коли за рік до виборів немає ні найменшого уявлення, хто і яку політику буде проводити через півтора року. Надії олігархів зберегти статус-кво, не пускаючи в політику свіжу кров, можуть дорого обійтися і країні, і їм самим.

Анатолій Криволап, художник: Думаю, для цього є ще цілий рік. І за цей час багато чого може змінитися, тому зможу визначитися ближче до виборів. Але серед майбутніх кандидатів хотілося б бачити людину, яка зробила щось конкретне в Україні. Щось реально вартісне, що змінило ситуацію в країні на краще, особливо в економічній сфері.

Всеволод Кожем'яко, генеральний директор групи компаній Агротрейд: Поки що я такого кандидата для себе не бачу. Та й рішення ще не приймав. Хочеться сказати словами героя відомої кінострічки: "Оголосіть весь список, будь ласка". Ось коли список реальних кандидатів буде чітко сформований, тоді я буду приймати рішення. У цьому списку хотілося б бачити кандидата, який не буде консервувати ситуацію, що склалася, і накопичувати проблеми, з яким у країни відкриється чергове вікно можливостей. В України вже було кілька таких вікон, які ми не використали навіть на 20%. Зараз країна розвивається в неприпустимо повільному темпі.

Андрій Кокотюха, письменник, кіносценарист: Я вперше пішов на президентські вибори 25 травня 2014 го і проголосував за Порошенка. До цього я на вибори принципово не ходив саме тому, що кандидатів українцям пропонували. І ні в кого з них не було історії саме політичного успіху.

Ми хочемо свого Черлілля, а цей політик був дуже заможною людиною. Ми очікуємо де Голля, а Франція [в 1940-му] здалася [гітлерівській] Німеччині без бою. Але навіть ті, на кого повинні бути схожі наші майбутні президенти, мали власні історії успіху саме як професійні політики, а не як вискочки.

                                                                                 *****

Не конкурувати з сусідом, а працювати разом.  В інтерв`ю журналу "Новое Время" американський інтелектуал Гаррі Джейкобс розповів про те, як децентралізація змінює правила гри в суспільстві на прикладі свого маленького містечка Напа в Каліфорнії з населенням в 50 тисяч осіб. 18 років тому місцева влада міста вирішила, що їх не влаштовує якість освіти учнів, а бізнес-клімат в місті далекий від бажаного. Вони запросили представників 20 ІТ-компаній і запропонували поговорити про те, чим погана попередня освіта. "Їх головна ідея була такою: подивіться, 12 років в школі дітей вчать працювати в поодинці і конкурувати один з одним. Коли вони приходять працювати в компанії, від них вимагають командної роботи, а вони абсолютно не вміють кооперуватися і взаємодіяти", -- зазначив консультант з глобального управління.

За його словами, ідея сучасного світу-- не конкурувати з сусідом, у якого вищі результати, а працювати разом так, щоб результати всієї групи були високими. Тому в цьому місті створили новий технологічний коледж, де старші класи розділили на групи по 4 чоловіка, які вчилися один в одного. Роль вчителя зводилася до того, щоб організувати цей процес. "Випускники цього коледжу дуже успішні, а командне навчаня і зниження ролі вчителя -- головні тренди сучасної освіти", -- резюмує консультант. 

"Коли система управління децентралізована, то навіть в маленьких містах ти можеш створювати інновації, які мають глобальне значення. А головне -- це не потребує якихось величезних ресурсів. Коли дивлюся на Україну, то розумію, що і ви зараз, ламаючи стару систему, могли б обігнати багато країн світу, вибираючи собі найновіше і створюючи інновації". (Гаррі Джейкобс, гол. вик. директор Всесвітньої академії мистецтва і науки (WAAS). 

Для того, что бы оставить отзыв, Вам необходимо Войти или Зарегистрироваться
Регистрация не займет более одной минуты, а так же Вы сможете авторизироваться с помощью соц. сетей