Каталог
Новости
Объявления
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net
%PM, %10 %698 %2019 %18:%июнь

З калейдоскопа оперативних новин-2: 1.Зеленский іде в КСУ. 2.Судьям КСУ: можно и за решетку попасть... 3.Крісло Прем"єра: кому?.. 4."Слуга народу": економічна стратегія... 5.Получить и взять власть -- разные процессы... 6.Ю.Луценко: що далі...

 11 червня, Президент України Володимир Зеленський має намір особисто взяти участь у засіданні Конституційного суду, на якому розглядатимуть його указ про розпуск Верховної ради. Про це він заявив у відеозверненні, опублікованому у Facebook. Нагадаємо, 21 травня, відбулися консультації за участю Президента Зеленського та голів парламентських фракцій. Як повідомляли, Володимир Зеленський запропонував знизити прохідний бар’єр до ВРУ та скасувати «мажоритарку».

27 травня голова ВРУ Андрій Парубій вимагав від представника Президента України Володимира Зеленського у ВРУ Руслана Стефанчука не дискредитувати український парламент заявами про начебто досягнені під час консультацій домовленості щодо змін до виборчого законодавства. Він вимагав оприлюднити стенограму зустрічі.
30 травня була оприлюднена стенограма зустрічі президента Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради та лідерами парламентських фракцій.
Стенограма зустрічі Володимира Зеленського з лідерами фракцій та керівництвом Верховної Ради показала, що депутати не давали прямої згоди на проведення виборів за закритими партійними списками. Раніше представник Зеленського заявив, що закриті списки учасники зустрічі підтримали.
31 травня голова ВРУ Андрій Парубій заявив, що у стенограмі є перекручення тексту та вилучені окремі речення. https://zik.ua/news/2019/06/10/

                                                                                00000000000000000

"Сейчас судьям КСУ очень дорого заниматься политикой – можно и за решетку попасть"

"Страна" спросила у юристов, каким будет вердикт Конституционного суда по досрочным выборам
Конституционный суд рассмотрит представление Народного фронта по существу 11 июня
Конституционный суд рассмотрит представление Народного фронта по существу 11 июня

Завтра, 11 июня Конституционный суд (КС) рассмотрит по существу представление нардепов от Народного фронта о признании указа президента Владимира Зеленского о роспуске Рады неконституционным. Напомним, этим документом президент досрочно прекратил полномочия Рады, назначив внеочередные парламентские выборы на 21 июля.

В политических кругах бытуют разные версии относительно того – какое решение примет Конституционный суд. После переворота, когда в середине мая был уволен глава КСУ Станислав Шевчук, в суде заправляет коалиция в составе судей близких к Народному фронту и Порошенко, а также так называемых "стародонецких" (назначенных еще при Януковиче).

Шевчук еще до первого тура выборов заявил о давлении на себя со стороны Порошенко, а также установил контакт с окружением Зеленского. Что и послужило одной из причин его увольнения. Поэтому сейчас ситуация в суде в политическом смысле для Зеленского не самая благоприятная, а потому теоретически нельзя исключать, что его Указ могут признать неконституционным.

Если это случится до 21 июля (а дело принято судом в конце мая к рассмотрению как неотложное, а потому вердикт должен быть вынесен в течение 30 дней, то есть до конца июня), то досрочных выборов не будет. И они пройдут как и было намечено ранее в конце октября 2019 года.

"Страна" опросила юристов: какое решение вынесут судьи КСУ.

Виктор Мусияка, научный консультант в Центр Разумкова

"Есть предпосылки, чтобы досрочно прекратить полномочия Верховной Рады. Коалиции в парламенте не существует более трех лет, еще когда из нее вышла Радикальная партия Олега Ляшко, а позже Самопомич. После того, как они вышли, заявления о создании новой коалиции в Раде так и не появилось. А коалиция в Раде нужна - это прямое требование Конституции.

Конституционный суд рассмотрит обращения президента и весомость позиции доказательств депутатов, которые хотят признать неконституционность данного обращения президента. Что перевесит я не знаю. 

Большой недостаток, что в указе отсутствуют формальные причины, юрфакты и предпосылки, которые обосновывают принятое президентом решение.

В своем представлении президент Зеленский, ссылается только на конкретные статьи Конституции, а не на факты, которые дают ему право досрочно распускать Раду.    

В принятии решения Конституционный суд должен руководствоваться исключительно Конституцией - без оглядки на обстоятельства, которые сложились сейчас в стране. Жестко и четко в независимости от того нравится или не нравится решение, которое он вынесет.   

За двадцать лет я насмотрелся на их работу, и я много чем недоволен.  

В 2007 году была подобная ситуация, когда тогдашний президент Виктор Ющенко подал представление в КС о досрочном роспуске Рады. Но тогда Виктор Андреевич конкретно указал причины и обстоятельства, которые он считает весомыми для досрочного прекращения полномочий Верховной Рады. Затем было еще несколько указов, но они все были обоснованы".  

Юрий Иващенко, адвокат

"В законе о Конституционном суде определено, что в принятии решения судьи руководствуются исключительно законом. Они должны признать или не признать решение президента Конституционным, и здесь все довольно понятно. Я не могу дать точный прогноз, какое решение будет принято. Я не знаю, что положено в основу представления о неконституционности указа президента Зеленского о досрочных парламентских выборах. Конституционный суд не может принимать политических решений, но судьи принимают решения, которые имеют политические последствия. Избирательный процесс уже начался. Если КС признает решение президента о досрочных выборах в Раду неконституционным, это вызовет общественный резонанс. Досрочные выборы это требование людей, предвыборные обещания президента, и общество поддерживает эту идею.

Сейчас очевидно, что Конституционный Суд – это правовой орган, подвластный влиянию общества. Судьи КС живут в этом государстве, и они не могут этого не учитывать.  Приведу пример: у нас есть закон о люстрации и куча других законов, на которые Конституционный Суд закрывает глаза имея возможность этого не делать.  Какие-то дела КС ускоряет, какие-то тормозит. Однако то, что решение судей будет политическим,  - несомненно". 

Николай Катеренчук, юрист, глава Европейской партии Украины

"Прогнозируя решение судей Конституционного суда по указу президента, нужно исходить из состава суда. В головах этих людей много политики и мало права. Сам состав КС с точки зрения конституционности вызывает сомнения. Яркий пример: КС отменил закон о незаконном обогащении, как они считают, в соответствии с буквой закона. Это сделали при правлении Порошенко. Очевидно, он влиял на суд, чтобы обезопасить себя в случае проигрыша на выборах - чтобы сразу не начались уголовные преследования.   

У нас всегда было так: кто владеет Конституционным Судом, тот и власть в стране. В КС, очень много политического влияния. Сами судьи распределены по квотному принципу, что неправильно. Указ президента неконституционный. Судьи КС занимается политикой там, где они должны занять жесткую позицию. Они всегда подстраиваются под политическое влияние и политические фигуры.   

В отношении указа о роспуске парламента КС сейчас будет руководствоваться исключительно буквой закона и в политику они играть не будут и решение примут в пользу роспуска парламента.  

Мы все живем в одном информационном поле. Судьи Конституционного Суда понимают, что сегодняшней избирательной кампании доминирует пропрезидентская сила. И президент точно будет на них влиять. Сейчас судьям КС очень дорого заниматься политикой – можно и за решетку попасть".  

Марина Ставнийчук, член Венецианской комиссии (2009-2013 годы):

"Указ Зеленского имеет явные признаки неконституционности. Владимир Зеленский - президент,  вступивший в эту должность 20 мая 2019 года. До этого момента президентом был Петр Порошенко. Соответственно наличие или отсутствие коалиции с февраля 2016 года и до 20 мая 2019 года – это вопрос политической необходимости, правовой оценки и ответственности в вопросе: распустить – не распустить, был Петра Порошенко.

Сейчас с 20 мая 2019 года президент уже Зеленский, и он должен оценивать состояние парламента, в том числе и факт наличия в нем коалиции депутатских фракций на момент вступления им на свой пост. Его президентские полномочия обратной силы не имеют в этом вопросе. Это первое.

Второе. На сайте АП опубликована стенограмма встречи президента с лидерами парламентских фракций. Акцентирую, что новоизбранный президент провел, как сказано в названии стенограммы, встречу, а не консультации, на предмет досрочных выборов, как это предусматривает статья 90 Конституции Украины. Также в тексте стенограммы можно увидеть, что президент говорит, что он «всех собрал на встречу», а не на консультации. То есть Суду следует обратить внимание на юридические точности и определения во всех аспектах реализации статьи 90 Конституции Украины.

Это очень сложное дело, поэтому Конституционный Суд должен взвесить все аргументы и обстоятельства. К тому же, ему стоит учесть, что указ президента абсолютно немотивирован фактическими обстоятельствами, которые лежат в основе указа. Что неприемлемо в правовом государстве. Это третье.

При принятии решения Суд должен руководствоваться исключительно Конституцией Украины. А ее дух и буква гласит, что Указ о досрочных парламентских выборах должен соответствовать ее положениям, об этом кстати, говорит статья 16 Закона о парламентских выборах. Суду не стоит поддаваться влиянию политических рейтингов, корпоративных, личных и политических интересов кого-либо.

Парламент, и это его пробел и ответственность, не принял соответствующие положения Регламента, которые предусмотрены статьей 83 Конституции Украины. Речь идет о принципах формирования, организации деятельности и прекращения деятельности коалиции депутатских фракций в Верховной Раде Украины, которые устанавливаются не только Конституцией Украины, но и Регламентом Верховной Рады Украины.

Соответственно судебному анализу подлежат положения Конституции Украины, решения самого Конституционного Суда, небесспорные, но существующие, а также фактическая ситуация конституционного спора - коалиционное соглашение, наличие качественного и количественного состава коалиции. Напоминаю, спор есть! И вот поэтому, нельзя ссылаться на аналогичный Указ Порошенко 2014 года, когда такого спора не было и конституционного контроля не было. И это важный момент.

Если не руководствоваться исключительно верховенством права, все это может обернуться против страны, самого президента, да и Суда. Уже это проходили! Дальнейшая делигитимизация государства – обеспечена!"

                                                                               000000000000000000000

ІНФОНОВИНИ ПОЛІТИКА Експерти не знають, кому дістанеться крісло прем’єр-міністра 10/06/2019 -

16:58 Вибори до Верховної Ради – лише початок політичної боротьби. Після того, як депутати отримують мандати, народні обранці почнуть формувати у Верховній Раді коаліцію. Згідно з Конституцією України мета коаліції – формування складу Кабінету Міністрів України. Політичні сили повинні будуть дійти згоди відносно кандидатури на посаду голови Уряду, який призначається на посаду Верховною Радою за поданням Президента.

ІНФОРМАТОР вирішив спитати експертів, кого саме може запропонувати Зеленський на посаду прем’єр-міністра. Політолог Руслан Бортник вважає, що поки рано робити висновки про можливу кандидатуру через те, що це залежить від результатів виборів у парламент. Руслан Бортнік. “Все залежить від того, якими будуть результати виборів, скільки команда Зеленського набере голосів, чи потрібно буде сформувати коаліцію чи ні. Дуже багато факторів, тому зараз я не беруся прогнозувати”, – повідомив політолог.

Політтехнолог Олег Постернак повідомив журналісту Інформатора, що компромісною фігурою на посаду прем’єр-міністра може стати Юлія Тимошенко. Олег Постернак.  “Найбільш гармонічно виглядає пара Зеленський – президент, прем’єр-міністр – Тимошенко. Зеленський як позасистемний президент, інноватор. Тимошенко – досвідчений державний керівник, вона була двічі прем’єр-міністром, тим паче в умовах політичної та економічної кризи. Сама коаліція між партіями “Слуга народу” та “Батьківщина” виглядає дуже органічно. З іншого боку треба розуміти, що все залежить від результатів виборчої кампанії”, – вважає політтехнолог.

На думку кандидата політичних наук Олексія Якубіна, було б добре, коли б головою Уряду стала людина, яка не має відношення до президента.  “Дуже багато буде залежати від розкладу у Верховній Раді. Зараз за посаду прем’єр-міністра розпочалася боротьба. Сьогодні Тимошенко заявила, що вона готова бути прем’єр-міністром, має новий курс і програму, яку вона готова її виконувати. Також йшла мова про коаліцію із “Слугою народу” та партією “Голос”. Це публічна заявка на прем’єрство. Також сьогодні з’явилися дані КМІС, які засвідчують, що українці хочуть бачити прем’єр-міністром Юрія Бойко, на другому місці – Тимошенко. На з’їзді ОПЗЖ делегати казали, що вони хотіли би бачити Бойко прем’єром. Але це залежить від того, скільки “Опозиційна платформа” набере голосів.

Відкритим питанням залишається позиція партії “Слуга народу”. Її представники казали, що вони хочуть отримати монокоаліцію, більшість, 226 голосів. Тому вони можуть інтегрувати в Уряд когось зі своїх. Порошенко також казав, що він бачить себе головою Уряду. Але ми розуміємо чому він так каже. Таким чином він намагається сказати, що його партія “Європейська солідарність” це головна “антизеленська” партія і спроба стати в опозицію до президента.

Ці вибори в тому числі і про прем’єрство. На мою думку, бажано, щоб одна політична сила не мала монополії на владу в АП і Раді. Ми вже частково це пережили при Порошенку, коли відбулася монополізація влади. Це призвело до того, що рішення приймалися більш авторитарно та не в парламенті. Рада не була ключовим місцем, де приймалися рішення. Тому я вважаю, що для України було б краще, щоб коаліція була з багатьох партій і вони між собою домовлялися ті сперечалися щодо посади прем’єр-міністра і головою Уряду стала людина, яка не є орієнтованою на команду президента”, – вважає експерт. 

                                                                                                 0000000000000000000

"Слуга народу" виступає за створення Національної економічної стратегії

і демонополізацію ключових галузей економіки. Партія пропонує впровадити держстратегію оптимізації житлово-комунальних тарифів за рахунок демонополізації енергетичних ринків. REUTERS Партія «Слуга народу» виступає за створення Національної економічної стратегії з метою досягти рівня доходів і якості життя українців, який буде вищий за середньоєвропейський, демонополізацію ключових галузей економіки і впровадження режиму найбільшого сприяння для іноземних інвесторів українського походження.

Про це йдеться в розділі «Економічна стратегія» передвиборчої програми партії, опублікованої в соціальній мережі Facebook. Крім того, партія пропонує зробити Антимонопольний комітет «незалежним і ефективним», а також провести національний економічний аудит країни із залученням вітчизняних і міжнародних компаній. У розділі програми «Енергетика і тарифоутворення» йдеться про пропозицію запровадити державну стратегію оптимізації житлово-комунальних тарифів за рахунок демонополізації енергетичних ринків, збільшення власного видобутку енергоресурсів і усунення корупційної складової в тарифоутворенні.

Також пропонується створити умови для розвитку «зеленої» енергетики з одночасним запобіганням ризиків монополізації галузі та скасування всіх формульних ціноутворень на кшталт «Роттердам +». Розділ «Найкращі умови для бізнесу» містить пропозиції щодо аудиту функцій держорганів з подальшим їх скороченням, створення можливості одноразової легалізації капіталів некримінального походження за пільговою ставкою, запуск податку на виведений капітал, поступове зменшення єдиного соціального внеску.

Державну фіскальну службу пропонується позбавити правоохоронної функції, залишивши лише сервісну, передбачається також переведення податкових і митних процедур у цифровий формат. Читайте також Зеленський на РНБО підняв проблему монополізації енергоринку: рішення обіцяють в червні У розділі «Реформування соціальної сфери» сказано про введення «економічного паспорта українця», за яким усі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки, впровадженні другого рівня державного пенсійного забезпечення і переведення всіх соціальних пільг у грошову форму.

У сфері «Інфраструктура» пропонується впровадити незалежний контроль якості будівництва і ремонту автомобільних доріг, створити законодавчі умови для будівництва бетонних доріг і демонополізувати галузі пасажирських і вантажних перевезень на залізничному транспорті.

Розділ «Безпека і оборона» містить пропозиції щодо встановлення витрат на оборону в розмірі не менш як 5% ВВП, децентралізації і демонополізації оборонних держзакупівель. У розділі «Україна у світі» прописано ухвалення законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС і розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО, а також запуск програми «комерційної дипломатії» для просування українських товарів на глобальні ринки.

Пункт програми «Знищення системної корупції» передбачає переведення максимально можливої кількості державних послуг в онлайн, впровадження обов'язкової конфіскації майна корупціонерів і системи грошової винагороди для громадян при виявленні корупції, позбавлення СБУ, ГПУ і Нацполіції «невластивих їм функцій обмеження бізнесу».

Розділ «Інноваційна економіка» програми містить в собі пропозиції щодо впровадження держпрограми підтримки інновацій, цільової прозорої підтримки галузей, здатних стати локомотивом розвитку економіки, запуск програми забезпечення покриття 100% території країни широкосмуговим інтернетом і створення умов для інтеграції цифрових валют у правове поле України.  УНІАН


Ситуацию Зеленский и его команда уже изменили. Но получится ли у них дальше - вопрос

По поводу команды Зе

Я вовсе не враг Зеленскому и его команде, но у них ничего не может получиться в принципе. Они же не первые реформаторы, не первая молодая команда, не первые новые лица. 
Реформы не делаются наскоком, это серьезный социальный и политический процесс, который требует обдумывания, вызревания, мудрости, основательности. Тридцать лет мы пытаемся "сделать семью по-быстрому", получается только изнасилование. Социальные процессы не бывают быстрыми, потому нужны политики, которые бы их направляли. Но с политиками у нас напряженка. Чиновники есть, бизнесмены есть, а политиков нету. 
Чиновники и бизнесмены не обязаны понимать социальные и политические процессы в обществе, у них другие задачи. Потому и разрыв народа с политической элитой (в которой политиков почти нет) растет с угрожающей скоростью. 
Получить место и взять власть - разные процессы. Зицпредседатель Фунт это хорошо знал. Власть берется постепенно, мягко, незаметно другим. Сначала идет осмысление ситуации, потом шаги к овладению ей. Даже если кто-то влияет на ситуацию, то это еще не значит, что он власть. Может просто раздражающий фактор, который будет со временем устранен. Власть победить нельзя, но можно победить властителя. Об этом писал еще Макиавелли. 
И все же я Зеленскому и его команде благодарен. Они изменили ситуацию. А вот овладеют ли они ей? Как говориться, успехов вам, товарищи! Творческих успехов! новостИ Страны на канале Telegram

                                                                                    00000000000000000000

Яке політичне майбутнє чекає Юрія Луценка? На що може розраховувати генпрокурор після звільнення?

Наразі невідомо, хто стане новим генеральним прокурором, однак численні заяви свідчать про те, що Юрію Луценку навряд чи вдасться затриматися на цій посаді. EtCetera розбирався, які перспективи має генпрокурор.

ФАКТ. Представник президента України Володимира Зеленського у парламенті Руслан Стефанчук заявив, що голова держави готовить подання про звільнення керівників Міноборони, СБУ, МЗС та Генпрокуратури. За словами Стефанчука, президент вже знайшов людей на ці посади. EtCetera вирішив розпитати експертів, що робитиме Юрій Луценко після звільнення.

Яке політичне майбутнє чекає Юрія Луценка? На що може розраховувати генпрокурор після звільнення?

ПОТРІБНА ПЕРЕРВА.Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леоновнагадав, що Юрій Луценко неодноразово повертався в політику і взагалі він дуже амбітна людина.

Олександр ЛЕОНОВ, політичний експерт:

Він розраховує на своє відродження в політиці. Я думаю, він не дарма заявив, що зробить паузу, не буде йти в парламент та залишиться на посаді генпрокурора, поки це буде можливо. За його останніми виступами можна побачити, що він намагатиметься закрити ті претензії, які до нього висували. І потім, можливо, дійсно пропустить один політичний цикл і вже на наступних виборах братиме участь як представник своєї власної партії або увійде до якогось списку.

Експерт впевнений, що ми ще почуємо та побачимо Юрія Луценка як політика.

Яке політичне майбутнє чекає Юрія Луценка? На що може розраховувати генпрокурор після звільнення?

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко також вважає, що Луценко пропустить цей електоральний цикл, а далі буде шукати собі політичну силу.

Ігор ПЕТРЕНКО, політолог:

Юрій Луценко дійсно має великі політичні амбіції, але генпрокурорство навряд чи буде йому в плюс. Він намагався завжди займатися піар-кампаніями, але реальні результати своєї роботи йому буде складно показати. Звичайно, є вирок Януковичу, але в суспільстві досі багато питань щодо розслідування злочинів Майдану, економічних злочинів, покарання представників попередньої влади.

Яке політичне майбутнє чекає Юрія Луценка? На що може розраховувати генпрокурор після звільнення?

ВИСОКИЙ АНТИРЕЙТИНГ. Ігор Петренко наголошує, що антирейтинг сприйняття Луценка досить високий, тому навряд чи це дасть йому можливість якось «вистрілити» зараз або бути корисним якійсь політичній силі.

Ігор ПЕТРЕНКО, політолог:

Тому дійсно йому варто пропустити цей електоральний цикл, а далі вже орієнтуватися по ситуації. Звичайно, у нього є ім’я, це завжди плюс. Але йому треба подолати той негативний бекграунд, який він накопичив, перебуваючи на своїй посаді. Це питання часу.

Політолог додав, що зараз Луценко намагається грати у велику політику, підігравати республіканцям, сподіваючись на якісь індульгенції. Але він все одно асоціюється з Петром Порошенком.

Ігор ПЕТРЕНКО, політолог:

Чим більше буде негативної інформації про Порошенка, якісь нові розслідування корупційних схем, нові факти, тим більше питань виникатиме до його найближчого оточення. Це також буде бити по Луценку, адже вийде так, що він займався прикриттям діяльності найближчого оточення Порошенка. 

Яке політичне майбутнє чекає Юрія Луценка? На що може розраховувати генпрокурор після звільнення?

МОЖЕ ПІТИ НА ВИБОРИ. Голова Інституту публічної політики та консалтингу «Інпол» Сергій Биков вважає, що Луценко як давній і вірний соратник Порошенка може приєднатися до партії «Європейська солідарність».

Сергій БИКОВ, політичний експерт:

Поки не зовсім зрозуміло, чи піде він за списком, чи по мажоритарці. Напевно, все ж в списку – як досить близький до Порошенка функціонер. Адже їх пов’язують не тільки останні п’ять років. Їх дуже багато що пов’язує, щоб вони йшли порізно.

Експерт вважає, що разом у Порошенка з Луценком буде більше шансів потрапити до парламенту з оновленою партією.

Для того, что бы оставить отзыв, Вам необходимо Войти или Зарегистрироваться
Регистрация не займет более одной минуты, а так же Вы сможете авторизироваться с помощью соц. сетей